Всю процедуру міжнародного вантажоперевезення автомобільним транспортом можна розділити на 3 етапи:

• навнтаження;
• доставка (транспортування);
• вивантаження.

Кожен з етапів включає кілька окремих операцій, які здійснюються в рамках підготовки, організації безпосередньо самої реалізації доставки.  Крім транспортної компанії або організацій, які беруть на себе вирішення питань з міжнародного перевезення вантажу, в процесі беруть участь і самі власники вантажів.  Міжнародна практика автоперевезень відрізняється своїми особливостями, які залежать від виду і характеристик вантажу, способу і порядків щодо організації транспортування, застосування вантажно-розвантажувального обладнання тощо.

Реалізація доставки здійснюється шляхом виконання двох основних операцій.  Першою є приймання товару від вантажовідправника, а другою виступає передача продукції до кінцевого одержувача.  Якщо експортер перевозить власний вантаж, він зобов’язаний пред’явити транспортній компанії, яка буде здійснювати доставку, всі дані і відомості про товар.  Спираючись на отриману інформацію, перевізник визначає потрібну кількість автотранспортних засобів і їх характеристики, встановлює робочий графік і схему руху, погоджує перевезення з вантажовласником і визначає, в яку суму обійдеться надавана послуга.  Якщо сторони приходять до угоди по всім умовам, підписується договір на міжнародну доставку.

Договір підписується сторонами і виступає основною формою ділових взаємодій між сторонами, тобто перевізником і самим замовником (клієнтом).  Цей документ визначає всіх учасників транспортного процесу.  Договір підтверджує взаємні права і зобов’язання, які кожна сторона бере на себе в період виконання вантажоперевезення.  Договір складається тільки в письмовій формі відповідно до чинних нормативних документів.  Коли угода підписана, відправник продукції приступає до підготовки товару до його продовження транспортування.  Підготовка зазвичай складається з:

• комплектації;
• маркування;
• зважування;
• контролю якості;
• опломбування;
• укладання;
• передачі перевізнику.

Товар, що доставляється,слід обов’язково передати адресату згідно із зазначеним в документації пунктом призначення.  В обов’язки транспортувальника входить передача вантажу кінцевому одержувачу без наявних пошкоджень, дефектів або часткової втрати.  Але тут є винятки, якщо товар, що перевозиться, передбачає можливість природного убутку.  Перевізник також відповідає за безпеку і збереження товару при його доставці.  Якщо при транспортуванні вантаж був зіпсований, частково або повністю втрачений, по прибуттю до місця призначення обов’язково складається спеціальний акт здачі.  Власник ТЗ зобов’язується в такій ситуації компенсувати всі збитки клієнта на суму, що не перевищує реальну вартість товару згідно з накладною.

При здійсненні регулярних міжнародних вантажоперевезень вантажним автотранспортом, використовуються встановлені схеми пересування.  Системи руху бувають наскрізними і дільничними.  Наскрізними вантажоперевізними системами є пересування автотранспорту відповідно до заданих маршрутів з початкового пункту завантаження до пункту приймання вантажу без перевантажень по шляху проходження.  У випадку з дільничною системою здійснюваного руху весь маршрут ділиться на ділянки, в межах яких здійснюється переміщення вантажів.  Потім змінюють склад автопоїзда, товар перевантажують за допомогою заміни кузова або перенесення контейнера на інші автомобілі.