Процес ціноутворення у транспортно-експедиційних компаній Європи дуже схожий на процес в Україні і країнах колишнього СРСР. Однак тут існує ряд відмінностей, в якому постараємося ми розібратися.
Головна відмінність – обсяг ринку, промисловий потенціал, економічна розвиненість і кількість населення в Євросоюзі. Також безсумнівним плюсом є те, що по суті між країнами ЄС, навіть тими, які не входять до Шенгену, немає ніяких економічних, політичних і економічних перешкод.
Для вантажоперевізників це – безсумнівний плюс. Однак деякі країни можуть все одно застосовувати обмежувальні заходи, і застосовують, для захисту власних вантажоперевізників від вантажоперевізників з країн ЄС зі Східної та Південної Європи. Ці обмеження стосуються, наприклад, каботажних вантажоперевезень. А у Франції і Німеччині збираються прийняти постанову про мінімальну погодинну оплату праці водіїв великих вантажівок на своїй території, що сильно вдарить по позиціях польських і прибалтійських вантажоперевізників. Тут варто додати, що це навряд чи торкнеться румунських і болгарських перевізників, оскільки власники вантажів і транспортно-експедиційні компанії не те, що із Західної Європи, а й з Центральної, навряд чи довірять вантаж румунам або болгарам через часті випадки шахрайства та крадіжки вантажу .
Однак в цілому можна сказати, що ринок вантажоперевезень Європи прозорий і відкритий для вантажоперевізників з усіх країн ЄС.
Відмінністю від українського ринку вантажоперевезень є те, що конкуренція тут набагато більша, а також те, що транспортно-експедиційних компаній в країнах ЄС дуже багато.
Істотну роль у всіх типах вантажоперевезень грають всесвітньо відомі транспортно-експедиційні компанії, такі як Raben, Deutsche Bahn, LKW Walter, DPD, UPS і DHL.
Звичайно ж, перераховані вище гіганти ринку вантажоперевезень формують ціноутворення на різні типи автомобільних вантажоперевезень: на збірні вантажі, FTL вантажі, негабаритні, сипучі і так далі.
Але варто відзначити, що більш дрібні транспортно-експедиційні компанії намагаються працювати з великими гравцями ринку на постійній основі, і ось чому:
У країнах ЄС, особливо в Німеччині та країнах Бенілюксу (Бельгія, Голландія, Люксембург) для постійних завантажень проводяться тендери. І в набагато більших масштабах, ніж в Україні і країнах СНД. Підприємства, концерни, холдинги та інші великі вантажовласники не бажають зв’язуватися навіть із середніми транспортно-експедиційними фірмами, не кажучи вже про невеликі компанії. Вони проводять тендери і серед великих транспортних компаній вибирають найкращі умови. У своїй більшості ці великі компанії не стануть возити ці вантажі, хіба що надаватимуть частину своїх послуг (наприклад, зберігання збірних вантажів на своїх консолідаційних складах). Вони наймуть дрібних перевізників, які будуть займатися від імені їх компанії обслуговуванням даного напрямку.
Які ж основні принципи ціноутворення на вантажоперевезення в ЄС? В принципі, такі ж, як і в СНД. Є свої «хлібні місця», а є райони, куди не хотілося б їздити перевізнику.
До найбажаніших і «хлібних» напрямків можна віднести південну, центральну і західну частини Німеччини, країни Бенілюксу, Франція – від півночі країни до 150-250 км на південь від Парижа, східна Франція, північ Італії, частина Австрії. Найбільш нелюбимими напрямками вважаються країни Балтії (крім самих Прибалтів), південна Європа, схід Польщі, Угорщини, Словаччини, не дуже полюбляють їздити в Австрії, Швейцарії, і звичайно ж – Піренеї, Центральна і Південна Італія.
Причин багато, починаючи від географічних, закінчуючи економічними і законодавчими.
На прикладі більшості польських вантажоперевізників і транспортно-експедиційних компаній можна сказати, що величезна кількість гравців ринку працює виключно на «хлібних» напрямках. І це викликано малими ризиками, пов’язаними з «порожніми» прогонами, з хорошою оплатою за вантажоперевезення і практично відсутністю обмежень для резидентів Євросоюзу.
Говорячи про ставки на вантажоперевезення, то, наприклад, для «бусика» 3,5 тонни, з максимальною місткістю 8 європіддонів, що перевозять ТНП (товари народного споживання), то ставка розраховується виходячи з кілометражу. В середньому виходить десь 0,7 – 1,0 євро / км для водія і 0,9 – 1,3 євро / км для транспортно-експедиційної компанії або експедитора. Але, як ми знаємо, ціни завжди мають властивість бути еластичними, тому вони часто змінюються.
Для стандартного «тенту» 22-тонника, який також перевозить ТНП розцінки будуть трохи менше, але транспортно-експедиційна компанія навряд чи поїде за ціну, яка буде менше 0,7 євро / км. Тому таким чином і формується ціна. Звичайно, це не враховуючи проїзду по платних дорогах, без урахування гірської місцевості і кліматичних умов, скажімо, в Норвегії чи Швеції. Також враховують і вартість поромів і переправ через Ла-Манш (з Франції до Великобританії) і зі Скандинавських країн в Прибалтику, Німеччину та Польщу.
В цілому можна сказати про те, що ринок вантажоперевезень в Європі досить пересичений і розвинений, проте і тут є простір і можливості для вітчизняних перевізників і транспортно-експедиційних компаній в області внутрішньоєвропейських вантажоперевезень. Єдиними перешкодами для розвитку наших підприємств всередині Європи є законодавчі обмеження і занадто велика забюрократизованість на наших підприємствах. Але, як ми знаємо, світ глобалізується, тому в найближчому майбутньому, будемо сподіватися, всі ці складності залишаться в минулому.